найголовніше
Як обговорити тему ВІЛ з дітьми?
Якщо ви не розкажете дитині, що таке ВІЛ і як він передається, за вас це може зробити хтось інший. І не завжди така інформація буде достовірною. Дізнайтесь, як вірно побудувати розмову з дитиною і надати їй всю необхідну інформацію про захист від ВІЛ. |
 |
|
При уколах наркотиків, інакше кажучи- ін’єкційному використанні психоактивних речовин, в організм може потрапити певна кількість крові, яка містить ВІЛ. У використаному шприці чи голці завжди залишається кров, в якій вірус може жити кілька діб. Навіть слідів крові може вистачити для передачі вірусу.
Тому найефективнішим способом запобігання передачі вірусу цим шляхом є використання лише стерильного індивідуального одноразового ін’єкційного інструментарію. Важливо розуміти, що мається на увазі не лише шприц з голкою, а й всі предмети, які є дотичними до психоактивних речовин після кип’ятіння розчину.
Ризик передачі вірусу виникає при використанні позичених і раніше використаних голок та шприців. Небезпечними є купівля препаратів у вже заповненому шприці та розподіл речовини методом “заправки” (коли розчин вводиться з одного шприца в інший через отвір від знятої голки чи витягнутого поршня).
Ймовірність передачі вірусу при спільній ін’єкції в значній мірі залежить від рівня очистки шприца після першого використання і кількості вірусу в крові, яка залишилась в шприці. Є достовірні дані про те, що триразове промивання шприца чистою водою очищує його достатньо, щоб вважати статистично малоймовірним – якщо не неможливим – вміст у ньому ВІЛ.
Окрім шприца, передачу ВІЛ можуть спричинити спільні ложки, ватні фільтри і вода, які використовуються для розчинення психоактивної речовини чи промивання ін’єкційного інструментарію. Використання окремого ватного фільтра та води, яка раніше не використовувалася, дозволять запобігти передачі вірусу на цьому етапі. Ложки можна стерилізувати прожарюванням на відкритому вогні.
Важливо розуміти, що передача ВІЛ через ін’єкційний інструментарій може відбуватися не лише під час спільного використання психоактивних речовин, але і в процесі поділу на дози психоактивних речовин на різних етапах їх поширення.
Існує думка, що ВІЛ може проникати у психотропну речовину в процесі її виробництва через контейнери та різні засоби для переливання, фільтрації та змішування інгредієнтів, а також через ін’єкційний інструментарій, за допомогою якого продукт вибирають з контейнера для проби.
Однак факти, у тому числі результати лабораторних досліджень, свідчать, що навіть при використанні крові, яка містить вірус, ВІЛ стає неактивним при нагріванні і кип’ятінні розчину в процесі виготовлення препарату.
Статистика доводить, що проведення програм з обміну шприців знижує ймовірність поширення вірусу імунодефіциту. У нас в країні, де такі програми не поширені, шприци, однак, завжди можна купити в будь-якій аптеці. Вони є досить дешевими (набагато дешевшими за дозу будь-якої психоактивної речовини) і гарантовано безпечними.
Ефективним методом виключення ризику передачі вірусу є також перехід від ін’єкцій до інших способів споживання психоактивних речовин, не пов‘язаних з уколами.
