найголовніше
Як обговорити тему ВІЛ з дітьми?
Якщо ви не розкажете дитині, що таке ВІЛ і як він передається, за вас це може зробити хтось інший. І не завжди така інформація буде достовірною. Дізнайтесь, як вірно побудувати розмову з дитиною і надати їй всю необхідну інформацію про захист від ВІЛ. |
 |
|
ВІЛ через секс передається при контакті крові, сперми або вагінальних виділень, які містять вірус, зі слизовими оболонками статевого члена, прямої кишки, піхви і, меншою мірою, рота, або їх безпосередньому потраплянні в кровообіг (за наявності пошкоджень). Запобігти передачі вірусу можна, уникнувши контакту з перерахованими рідинами. Найпоширенішим способом досягнення такого результату є використання презерватива.
Найчастіше передача ВІЛ під час статевого акту відбувається коли вагінальні виділення або сперма потрапляють до рота, в піхву, у пряму кишку чи на статевий член. У цій ситуації рідина, яка містить вірус, контактує зі слизовою оболонкою. Там віруси піддаються атаці імунної системи і транспортуються в найближчі лімфатичні вузли, де мікроби, які потрапляють на слизову оболонку, зазвичай знищуються. Але особливістю ВІЛ є те, що він вражає саме імунну систему, до якої належать і лімфовузли. Тому захист не спрацьовує і розвивається ВІЛ-інфекція.
За інтенсивного сексу слизова оболонка і тонка шкіра статевих органів нерідко травмуються. Через садна та тріщинки відкривається шлях до безпосереднього контакту з кров’ю. Це збільшує ризик передачі вірусу. Ранки, прищики на слизових оболонках (які є наслідком різноманітних венеричних захворювань, особливо гонореї та ін.) можуть відіграти аналогічну роль, сприяючи проникненню і виходу ВІЛ-інфікованої крові через ці ворота при статевому акті.
З практичної точки зору це означає, що передачі вірусу сприяють: супутні захворювання статевої сфери, високоінтенсивний секс без попередньої підготовки, еякуляція безпосередньо в партнера.
Зменшити ризик передачі вірусу можна, уникаючи травматизації під час сексу (використовуючи лубриканти) та відмовившись від еякуляції в партнера. Оскільки вміст вірусу у слині незначний, його передача при оральному сексі можлива лише в один бік- через сперму при еякуляції у рот.
В продажу наявні різноманітні розчини та мазі для місцевої «дезінфекції», які вбивають ВІЛ при лабораторних дослідженнях. Достовірних даних, про те що вони знищують вірус в природних умовах немає. Багато таких розчинів, особливо ті, що містять сполуки хлору, спричиняють виникнення ранок та подразнень на статевих органах, які, навпаки, можуть стати воротами для вірусу. З іншого боку, ці засоби ефективні проти венеричних хвороб, тому їх використання можна розцінювати як дії, що спрямовані на зниження ризику передачі ВІЛ надалі.
Оскільки у слині міститься занадто мало ВІЛ, вірус не передається через поцілунок. За всю багаторічну історію медичних спостережень жодного факту передачі ВІЛ через поцілунок не зареєстровано. Інколи кажуть, що ризиком є наявність ранок у роті та на губах, але у такому випадку для передачі вірусу необхідна наявність у кожного партнера відкритої кровоточивої рани у ротовій порожнині. Неушкоджена шкіра є нездоланною перешкодою для вірусу. Тому ВІЛ не передається через обійми. ВІЛ може жити поза організмам всього кілька хвилин, тому краплі та сліди фізіологічних рідин, наприклад на постільній білизні, не є небезпечними.
Варто зазначити, що ризик передачі вірусу залежить виключно від обставин конкретного сексуального контакту. І немає значення чи це «випадковий» зв'язок чи кохання. При багаторазових контактах ймовірність передачі вірусу пропорційно збільшується.
